24 лютого 2026 року Україна вшановує чергові роковини початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Проте, як зазначають фахівці Українського інституту національної пам’яті, у ширшому історичному контексті ми маємо справу не з короткочасним конфліктом, а з масштабною Війною за Незалежність, що триває вже 12 років. Це безперервна боротьба за державний суверенітет, територіальну цілісність та право на існування Українського народу, яку Росія розпочала 19 лютого 2014 року.
Коріння агресії: як почалася сучасна війна
Згідно з аналітичними матеріалами, підготовленими Українським інститутом національної пам’яті, Війна за Незалежність є наслідком послідовної імперської політики Кремля, спрямованої на знищення української державності та ідентичності. Офіційною датою початку збройної агресії визначено 19 лютого 2014 року — день, коли РФ почала захоплення об’єктів нафтогазовидобування на нашому континентальному шельфі. Вже наступного дня, 20 лютого, розпочалася окупація Автономної Республіки Крим та Севастополя.
Упродовж восьми років до повномасштабного нападу війна мала гібридний характер. Основні бойові дії зосереджувалися на сході країни, проте тиск агресора відчувався на всій території держави. У цей час Збройні Сили України, добровольці та волонтери змогли ефективно стримувати противника, звільнивши більшість територій, захоплених на початку конфлікту.
24 лютого 2022 року: перехід до повномасштабного вторгнення
Повномасштабний напад став спробою Росії зламати Україну, перетворити її на залежний «симулякр», а українців — на безлике «насєлєніє». Розрахунки окупантів на «бліцкриг» розбилися об реальність перших годин вторгнення.
Героїзм проявили не лише професійні військові, а й звичайні громадяни. Інститут національної пам’яті наголошує: символами спротиву стали жителі міст Харківщини та Чернігівщини, що голіруч зупиняли техніку; люди в окупованих Херсоні, Енергодарі та Мелітополі, які тижнями виходили на акції під українськими прапорами; кияни, що власноруч готували коктейлі Молотова. Саме стійка оборона у 2022 році зірвала плани ворога щодо захоплення столиці.
Переломні моменти та еволюція війни
Історія нескорених — це серія перемог над чисельно сильнішим ворогом. У вересні–грудні 2022 року Сили оборони провели успішні Харківську та Херсонську наступальні операції, вигнавши ворога з правобережжя Дніпра та звільнивши сотні населених пунктів.
Окремим розділом війни став 2024–2025 роки, коли Україна відкрила «дроновий етап» протистояння. Використання безпілотників кардинально змінило ландшафт поля бою, дозволяючи знищувати окупантів з високою ефективністю. Одночасно з цим Україна здобула стратегічні перемоги на Чорному морі, витіснивши російський флот і забезпечивши власну торговельну навігацію.
У 2025 році Сили оборони під керівництвом головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського здійснили наступальні операції на Добропільському напрямку, а також перенесли бойові дії на територію РФ — у Курську та Бєлгородську області, зірвавши плани ворога щодо створення так званої «буферної зони». Унікальна спецоперація СБУ «Павутина» від 1 червня 2025 року, що одночасно вразила чотири стратегічні аеродроми в тилу ворога, підтвердила: українська далекобійна зброя здатна діставати агресора будь-де.
Пам'ять та молитва
Сьогодні Україна захищає цінності всього демократичного світу. Це коштує нам надзвичайно дорого: ми вшановуємо як Небесну Сотню, так і ціле «Небесне військо» захисників та захисниць.
Відповідно до законодавства, 24 лютого встановлено як Національний день молитви. Цей день є часом для кожного українця згадати тих, хто поклав життя за свободу країни. Термін «Війна за Незалежність України», закріплений у Законі «Про засади державної політики пам’яті Українського народу» від 21 серпня 2025 року, є ключовим для офіційної політики пам’яті, яку просуває Український інститут національної пам’яті. Ми довели свою здатність перемагати, і сьогодні наша боротьба триває заради вільного та незалежного майбутнього.
